shkolageo.ru 1





Навчально - методичний посібник

до практичного заняття з теми:

„ Кислотно – основне титрування”





І.Історична довідка

Титриметричний ( об’ємний ) аналіз був розроблений в середині ХУІІІ століття в зв’язку з переходом від кустарного способу виробництва до мануфактур , коли стало необхідним застосування швидких та простих методів якісного контролю.

Головними продуктами хімічної промисловості ХУІІІ століття були сульфатна і хлоридна кислота , сода та хлорна вода . Вони широко використовувалися в інших виробництвах, тому від якості цих продуктів залежала якість товарів , що випускались іншими фабриками . В результаті актуальним стало питання про необхідність контролю за хімічним складом та чистотою продуктів, що випускались, на фабриках з’явились аналітичні лабораторії .



Рік

Подія

1726 р.

Клод Жозеф Жоффруа першим використав нейтралізацію в аналітичних цілях ( визначення концентрації оцту )

1750 р.

Ф. Венель застосував стандартний розчин з індикатором – фіалковим екстрактом для аналізу мінеральної води

1766 р.

Кислотно – основне титрування знаходить широке використання

1792 р.

Д. Фордайс вперше застосував луг( замість карбонату лужного метала) для визначення сульфатної кислоти

1806 р.


Розроблені основні принципи метода кислотно – основного титрування ( ст. Декруазиля „ Заметки о щелочах поступающих в продажу.)

1809 р.

Декруазиль ввів в лабораторну практику мірну колбу - „ Небольшой кувшин объёмом несколько больше двух децилитров на горлышке которого алмазной иглой процарапана метка. Объём раствора налитого до этой метки, в точности равен 2 дл.”


Методика кислотно – основного титрування по суті практично не змінювалась , вплоть до появи наприкінці ХІХ століття синтетичних індикаторів.


ІІ. Основні поняття титриметричного методу


  • Титриметричний аналіз базується на кількісному визначенні компонентів досліджуємого зразка шляхом точного вимірювання об’ємів розчинів однієї або двох речовин які вступають між собою в реакцію, при цьому концентрація одного з них точно відома.

  • Розчин, вміст розчиненої речовини в якому точно відомий, називають стандартним розчином ( титрованим ), або титрантом.

  • Титрування - процес додавання стандартного розчину до аналізуємої речовини до встановлення закінчення реакції. При титруванні , кількість (моль) стандартного розчину яка витратилась , повинна точно відповідати рівнянню реакції та бути хімічно еквівалентна кількості молей визначає мого компонента.

  • Момент, коли речовини стехіометрично прореагували називається точкою еквівалентності

Точку еквівалентності фіксують за допомогою індикаторів ( специфічних та

неспецифічних)

  • Пряме титрування - розчин досліджуємої речовини безпосередньо титрують стандартним розчином
  • Зворотнє титрування - до визначає мого розчину додають надлишок ( точно виміряний ) розчин відомої концентрації, надлишок цього реактиву титрують робочим розчином ( титрантом )


Використовують , якщо стандартний розчин не взаємодіє з досліджуємою

речовиною, або неможливо підібрати індикатор.

  • Титрування по заміснику - робочим розчином титрують продукт реакції визначаємої речовини яким - небудь реактивом

Використовують , коли визначаємі йони не реагують зі стандартним

розчином , або реагують зі стандартним розчином в еквівалентних

співвідношеннях.

ІІІ. Мірний посуд

Правила підготовки до роботи

При вимірюванні об’ємів необхідно пам’ятати :

1. Чим менша вимірюєма величина ( маса , об’єм ) тим більше буде відносна

похибка при одній та самій помилці.

2. Не можна вимірювати невеликі об’єми великими вимірювальним сосудами, а на

титрування не можна брати об’єми розчина більше 20 см3.

В титриметричному аналізі для точного вимірювання об’ємів рідини

застосовують мірний посуд.

Правила роботи з мірними колбами

1. Тримати за горлишко вище мітки, так щоб не змінювати температуру розчину

колби .

2. Розчин слід наливати так щоб вогнутий меніск поверхні рідини знаходився на

рівні мітки колби ( для прозорих рідин).

3. Колбу необхідно тримати так , щоб мітка знаходилась на рівні ока.


Правила роботи з бюретками

1. Працювати тільки з чистою бюреткою.

2. Закріпляти бюретки строго вертикально.

3. Перед кожним титруванням заповнювати бюретку титрантом до нульової поділки.

4. При всіх відрахунках по бюретці око спостерігача повинно знаходитись на рівні

меніска.

5. При титруванні стандартний розчин з бюретки випускають дуже повільно.

6. При вимірюванні об’ємів забарвлених темних розчинів відрахунок ведуть по

верхньому меніску, а безбарвних – по нижньому.



Правила роботи з піпетками

Для аналізу експресметодом об’єм аліквоти аналізуючого розчину

і об’єм титранта - від 1 мл до 10 мл.

1. Вибрати піпетку для аліквоти аналізуючої речовини 1,00 мл

Вибрати піпетку для титранту на основі данних пробного титрування 2,00 мл.


2. Перевірити, чи цілий носик піпетки і прохідність рідини крізь неї.


3. Старанно промити піпетку водою з крану і промити дистильованою водою.

Промити розчином, котрим будете працювати цією піпеткою.


4. Якщо піпетки для титранту і аліквоти речовини однакового об’єму, зробити

етикетки для них.


5. Визначити середній об’єм краплі для піпетки з титрантом.


6. Розібратися з градуіровкою на піпетках. Кожне нове титрування проводити ,

починаючи з відмітки „ 0”.


7. Після роботи піпетки промити водою з крану, промити дистильованою водою,

протерти серветкою, покласти на місце.


Градуювання піпеток

Градуювання

0,1 мл

0 0,01 мл

0,1 мл 0 0

0,02 мл 0,1

0,5

0,2


0,1

0,3


0,2


Піпетки на вільне виливання рідини


0 0,1 мл 2,0


0,5 мл 1,0


1


ІУ. Основні поняття методу нейтралізації

( кислотно основне титрування)



титранту використовуються луги

  • Ацидіметрія - метод кислотно – основного титрування, при якому в якості

титранту використовуються кислоти
  • Галіметрія - метод кислотно – основного титрування, яким визначають


солі


  • Кислотно – основні індикатори ( рН – індикатори) – міняють свій колір в

залежності від рН середовища

  • Показник рТ титрування

  • Інтервал переходу індикатора:

рН 4 рН 9


Ж

Роз

б/б

мал

метилоранж фенолфталеїн

Інтервал переходу індикатора Інтервал переходу індикатора


  • Титрування в неводних середовищах

Неводне титрування проводиться в оцтовій кислоті, ацетоні , бензені , діоксані, спирті або їх сумішах. При титруванні речовин основного характеру застосовують стандартний розчин хлорної кислоти НСІО4 ( 0,1 моль/л ). У безводній оцтовій кислоті або діоксані. Індикатор для стандартизації – кристалічний фіолетовий. При титруванні речовин кислого характеру застосовують розчин натрій метилату СН3ОNа в суміші бензену с метанолом, або розчин тетраетил амоній гідроксиду ( N ( С2Н5)4ОН ) у спирті. Індикатор – тимоловий синій.

При кислотно – основному титруванні у неводних середовищах використовують індикатори методу нейтралізації – тропеолін 00, тимоловий синій, метиловий оранжевий.


Процес титрування графічно виражають кривими титрування


Зона різкої зміни величини рН називають стрибком титрування.

Індикатор підбирають так, щоб він змінював своє забарвлення при значеннях рН , максимально близькому до еквівалентної точки.


рН


0

2 стрибок титрування

4

6 NаОН лінія

8 нейтральності

10

12 НСІ

14 ступінь відтитрованості


50% 100%

Стрибок титрування рН 4 - 9

Порядок титрування - від світлого до більш темного забарвлення


НСІ

Ж

Роз.

NаОН метилоранж


НСІ

Б/Б

Мал.

NаОН Фенолфталеїн


У. ОДД для роботи з літературою по темі :

Титриметричний метод аналізу. Метод нейтралізації

( Кислотно – основне титрування) ”



п/п

Завдання

Вказівки до завдання

Діяльність студента

1.

Знати основні методи титриметричного аналізу

1. Проробити графологічну

структуру всіх методів

титриметричного аналізу.

2. Знати суть кожного методу.

3. Знати:

- індикатори

- стандартні речовини

4. Вивчити основні поняття

титриметричного аналізу.

5. Знати способи титрування та їх

суть.

Дивись таблицю

№ 1,2

Побудувати схему титриметричного аналізу в лекційному зошиті


методичний посібник

методичний посібник

2.

Знати формули розрахунків в титриметричному аналізі

1. Знати формулу розрахунку

маси наважки речовин.

2. Знати формулу титру , титру

титранту по визначальній

речовині

3. Знати формулу розрахунку до

поправки.

4. Вміти виводити загальну

розрахунку вмісту маси

речовини ( W % ).

5. Знати формулу для

приготування розчину методом


розведення.


зробити запис в зошиті

Дивись лекцію № 5


Методичний посібник

3.

Вивчити метод

„ Нейтралізації

( Кислотно – основного титрування” )

1. Знати реакції які лежать в

основі методу.

2. Знати класифікацію методу

3. Знати для методу нейтралізації

- визначаємі речовини

- титранти

- стандарти

- індикатори

Дивись лекцію №6

підручник


Методичний посібник

4.

Знати методику приготування стандартного розчину



1. Знати методику приготування

розчину з наважки.

2. Скласти методику

приготування стандартного

розчину методами :

- окремих наважок

- з фіксаналу

- підібрати індикатор

Дивись лекцію №5


за підручником

5.

Вивчити методику стандартизації титранта

1. Скласти методику

стандартизації титранта по

стандартній речовині.

2. Знати методику роботи з

мірним посудом .

3. Знати формули розрахунків в

методі „нейтралізації”

  • залежність об’ємів реагуючих речовин від концентрації

  • титру титранта по визначальній речовині

4. Скласти методику розведення

стандартного розчину 1:10

5. Знати методику титрування

Дивись лекцію №5

Методичний посібник


Дивись лекцію № 4


6.

Готуватися по підручнику

В.Д. Пономарев

„ Аналітична хімія”

стор. 224 – 228, 250- 260





УІ. Розрахункові формули в титриметричному аналізі

Метод окремих наважок

- Використання молярної концентрації еквіваленту


my – маса наважки визначаємої речовини

- молярна концентрація еквіваленту титранта

Vх – об’єм титранта

- еквівалентна маса визначаємої речовини


Vх 100

ω%= ---------------------

1000 mн


( пряме титрування по заміснику )


  • Використання титру титранту по визначаємій речовині( Т т/в)



Т т/в Vт К 100

ω%= --------------

mн

практ.

К = ----------------- К – поправочний коефіцієнт

теор.

Метод окремих наважок

Vх Vколби

mх = ---------------------

1000 Vпіпетки


Vх 100 Vколби

ω%= -----------------------------

1000 mн Vпіпетки


УІІ. Приклади розв’язання задач

Титр за визначаємою речовиною ( складний титр ) показує , яка маса цього розчину речовини еквівалентна ( відтитровується ) 1 мл стандартного розчину.


Наприклад : Т КМnО42С2О4 = 0,006701 г/мл.. Це означає, що 1 мл розчину перманганату калію еквівалентний 0,006701 г оксалату натрію, або 1 мл розчину перманганату взаємодіє з 0,006701 г оксалату натрію.

Приклад 1

На титрування розчину щавлевої кислоти витрачається 15,00 мл розчину перманганату калію з Т КМnО42С2О4 = 0,006701 г/мл. Визначте масу безводної щавлевої кислоти у досліджуємому розчині.


Дано :

Т КМnО42С2О4 = 0,006701 г/мл

V КМnО4 = 15,00 мл


m (Н2С2О4) = ?


2КМnО4+ 8Н24 + 5 Н2С2О4 = 2МnSО4 + СО2 + К24 + 8Н2О

2 5 МnО4- + 8Н+ + 5е → Мn2+ + 4Н2О

5 2 С2О42- - 2е → 2СО2


МnО4-+ 16Н+ + 5С2О4 2-= 2Мn2+ + 10СО2 + 8Н2О

І спосіб

m (Н2С2О4) = Т КМnО42С2О4 * V КМnО4 = 0,00670 *15,00 = 0,1005 г


ІІ спосіб

1,00 мл розчину еквівалентний 0,00670 г Н2С2О4

15,00 мл розчину еквівалентні х г Н2С2О4

0,00670* 15,00

х = ------------------------= 0,1005 г

1,00

Відповідь : Маса щавлевої кислоти 0,1005 г

У ГОСТах на хімічний аналіз часто користуються формулою:

Тстанд.роз.* ( визнач. речовин)


Тскладний = ----------------------------------------

стандартного розчину


Приклад 2

Титр розчину КМnО4 дорівнює 0,003160 г/мл. Визначте Т КМnО4/FеSО4.


Дано :

Т КМnО4 = 0,003160 г/мл М(FеSО4) = 151,91 г/моль

М(1/1FеSО4) = 151,91 г/моль

М (КМnО4) = 158,04 г/моль

Т КМnО4/FеSО4 = ? М (1/5КМnО4) = 31,61 г/моль


Т КМnО4* М(1/1FеSО4) 0,003160 * 151,91


Т КМnО4/FеSО4 = -------------------------------------= ----------------------= 0,01519г/мл

М (1/5КМnО4) 31,61


Відповідь: Т КМnО4/FеSО4 =0,01519 г/мл


Якщо в умові задачі відома молярна концентрація еквівалента стандартного розчину то титр за визначаємою речовиною виражають за формулою:

( стандартного розчину) (визначаємої речовини)

Т = -----------------------------------------------------------

1000

Приклад 3

Розрахувати титр розчину перманганату калію за щавлевою кислотою, якщо

С ( 1/5 КМnО4) = 0,1 моль/л


Дано :

С ( 1/5 КМnО4) = 0,1 моль/л М(Н2С2О4) = 90 г/моль

М(1/2 Н2С2О4) = 45 г/моль


Т КМnО42С2О4 = ?


2КМnО4+ 8Н24 + 5 Н2С2О4 = 2МnSО4 + СО2 + К24 + 8Н2О

2 5 МnО4- + 8Н+ + 5е → Мn2+ + 4Н2О


5 2 С2О42- - 2е → 2СО2


МnО4-+ 16Н+ + 5С2О4 2-= 2Мn2+ + 10СО2 + 8Н2О


С ( 1/5 КМnО4) М(1/2 Н2С2О4) 0,1 * 45,00

Т = -------------------------------------------- = ----------------= 0,004500 г/мл

1000 1000


Відповідь : Т КМnО42С2О4 = 0,004500 г/мл


Приклад 4

Розрахувати масову частку Н2С2О42О у забрудненому препараті, якщо на титрування наважки масою 0,1584 г, витрачено 21,37 см3 0,1093 моль/л розчину КОН.

Дано :

m (Н2С2О4* 2Н2О) =0,1584 г М (Н2С2О4* 2Н2О) =126,066 г/моль

V (КОН) = 21,37 см3 М (1/2Н2С2О4* 2Н2О) =63,033 г/моль

С ( 1/1 КОН ) = 0,1093 моль/л

ω%(Н2С2О4* 2Н2О) = ? Н2С2О4 + 2КОН = К2С2О4 + 2Н2О

Н++ ОН- = Н2О

І спосіб


С(1/1 КОН) V (КОН)М (1/2Н2С2О4* 2Н2О) * 100 ω%(Н2С2О4* 2Н2О) = ------------------------------------------------------------------------

1000 mн


0,1093 * 21,37 * 63,033* 100

ω%(Н2С2О4* 2Н2О) =---------------------------------------------= 85,91 %

1000* 0,1582

ІІ спосіб

С( 1/1 КОН) М (1/2Н2С2О4* 2Н2О) 0,1* 63,033


Т КОН/Н2С2О4* 2Н2О= ------------------------------------------------= -------------------=

1000 1000


=0,0063033 г/см3

практ.

К = ----------------- К – поправочний коефіцієнт

теор.

0,1009

К = --------- = 1,009

0,1000 Т КОН/Н2С2О4* 2Н2О V (КОН)К 100

ω%(Н2С2О4* 2Н2О) = ---------------------------------------------------=

mн


0,0063033* 21,37*1,009 * 100

= -----------------------------------------= 85,91%

0,1582


Відповідь : Масова частка Н2С2О42О = 85,91 %


Приклад 5

Розрахувати молярну концентрацію еквіваленту розчину NaOH якщо на

титрування 14,00 мл його витрачено 15,00 мл розчину НСІ , з молярною

концентрацією еквіваленту 0,1 моль/л.

Дано:

V (NaОН)= 14,00 мл NaОН + НСІ = NaСІ + Н2О

V (НСІ)= 15,00 мл Н++ ОН- = Н2О

С( 1/1 НСІ) = 0,1 моль/л


С( 1/1 NaОН) = ? С( 1/1 NaОН)* V (NaОН )= С( 1/1 НСІ)* V (НСІ)


С( 1/1 НСІ)* V (НСІ) 0,1 * 15,00

С( 1/1 NaОН)=--------------------------- = ----------------= 0,107моль/л

V (NaОН ) 14,00

Відповідь: Молярна концентрація еквіваленту дорівнює 0,107 моль/л

УІІІ. Тренувальні вправи

1. Визначте молярну концентрацію еквіваленту речовини “Х”, якщо на титрування

“Х” мл цього розчину витратилося “у” мл розчину речовини У з молярною

концентрацією еквіваленту

Варіант


а

б

в

г

д

е

ж

з

Х

HCl

KOH

NaCl

NaOH

HNO3

NaOH

NaOH

HCl

х, мл

20,00

25,00

20,00

25,00

20,00

14,00

20,00

20,00

У

КОН

H2SO4

AgNO3

HCl

NaOH

HCl

HCl

NaOH

у, мл

19,50

28,40

18,25

22,60

15,00

15,00


17,8

21,2



0,9640

0,1265

0,1140

0,9890

0,1200

0,1

0,12

0,09


2. На титрування “у” мл розчину визначаємої речовини У з T T/визн витрачається

“Х” мл розчину титр анту Х. Визначте молярну концентрацію розчину титранту.

Варіант

а

б

в

г

Визначаєма речовина, y

HCl

KOH

NaOH

HCl

у, мл

25,00

20,00

25,00

20,00

T T/визн

0,01122

0,07255

0,004904

0,003954

х, мл

25,82

18,40

25,00


20,00

Х титрант

NaOH

H2SO4

HCl

КОН


3. Наважку щавлевої кислоти Н2С2О4 * 2 Н2О ( mн = 0,6893 г ) розчинили в каліброваній мірній колбі, об’ємом 99,94 см3. На титрування 20,00 см3 отриманого розчину витратили 21,03 см3 розчину NaOH . Розрахувати молярну концентрацію розчину NaOH.

4. Наважку гідроксиду натрію масою 4 г розчинили в мірній колбі на 250 мл. На титрування 5 мл цього розчину пішло 10,00 мл. розчину хлоридної кислоти, титр якого 0,0723 г/ мл. Визначити масову частку гідроксиду натрію в розчині.

5.Наважку сульфатної кислоти масою 3 г розчинили в мірній колбі на 200 мл. На титрування 8 мл цього розчину пішло 10,00 мл. розчину гідроксиду калію, з коефіцієнтом поправки 1,111 та молярною концентрацією еквіваленту 0,01 моль/л. Визначити масову частку в зразку сульфатної кислоти.

6. Наважку гідроксиду калію масою 2,4 г розчинили в мірній колбі на 200 мл. На титрування 10 мл цього розчину пішло 12,00 мл. розчину хлоридної кислоти, титр якого 0,0365 г/ мл. Визначити масову частку гідроксиду калію в розчині.

7. Наважку гідроксиду натрію масою 2 г розчинили в мірній колбі на 500 мл. На титрування 20 мл цього розчину пішло 18,00 мл. розчину сульфатної кислоти, з коефіцієнтом поправки 0,999 та молярною концентрацією еквіваленту 0,1 моль/л. Визначити масову частку гідроксиду натрію в зразку.

8. Скільки мл розчину NaOH з молярною концентрацією еквіваленту 2 моль необхідно для нейтралізації розчину, що містить 2,45 г Н2SO4


ІХ. Застосування методу нейтралізації в аналізі фармпрепаратів

Методом кислотно – основного титрування проводять аналіз великої кількості фармацевтичних препаратів як неорганічної так і органічної природи.

Методом прямого титрування проводять кількісне визначення таких препаратів, як хлоридна кислота , бура , бікарбонат натрію, нікотинова кислота. При аналізі, наприклад, нікотинової кислоти наважку препарату розчиняють у гарячій воді та після охолодження титрують розчином лугу, індикатор – фенолфталеїн.

Метод зворотнього титрування використовують при аналізі хлоралгідрату, уротропіну.

Наприклад , наважку уротропіну розчиняють у воді додають надлишок 0,1 моль/л сульфатної кислоти, нагрівають суміш 30 хвилин, охолоджують та надлишок 0,1 моль/л розчину сульфатної кислоти відтитровують розчином 0,1 моль/л гідроксиду натрію. Індикатор – фенолфталеїн.

Широке застосування в аналізі фармацевтичних препаратів отримало неводне титрування , яким визначають слідуючи препарати: барбітал, фталазол, морфіну гідрохлорид, амідопірин, аміназин та інші. Всі ці препарати є слабкими основами, або слабкими кислотами, або солями слабких кислот. Титрування в неводних середовищах використовують для покращення умов титрування, більш чіткого визначення точки еквівалентності.

Х. Практична робота

Тема роботи: Титриметричний метод аналізу.

Мета: провести стандартизацію титранту HCl по титрованому розчину луга (NaOH або KOH) методом пипетування; визначити масу лугу (NaOH або KOH) у контрольному розчині, або масу хлоридної кислоти.


Знати: методику кількісного визначення речовини в розчині, хімічні реакції, що лежать в основі методу, індикатори.

Вміти: володіти технікою титрування, визначати кількість речовини в розчині за розрахунковими формулами.



Реактиви:


Обладнання:



Етапи роботи

Методика проведення аналізу, розрахунки

Висновки

І Стандартизація титранта (кислоти) по титрованому розчину луга методом пипетування.

1. Приготування титрованого розчину луга (NaOH або KOH) з фіксаналу методом розведення.


2.Стандартизація титранта HCl по титрованому розчину луга.


ІІ


1.Визначення маси луга в розчині


2. Стандартизація титранта HCl по титрованому розчину луга


ІІІ


1. Визначення маси кислоти в розчині



Ампулу фіксаналу з лугом кількісно переносимо в мірну колбу на 200 мл. Приготований розчин має молярну концентрацію еквівалента 0,5 моль/л


Ф 0,1 – 1000 – 0,1 моль/л


Для титрування необхідно приготувати розчин луга з моль/л

Проводимо розрахунки на розведення:


n (кількість розведень) =


Виходячи з кількості розведень визначаємо кількість вихідного розчину луга.


_____ мл

Висновок: для приготування ____ мл розчину ___________ необхідно ______ мл вихідного розчину перенести в мірну колбу об’ємом на _____ мл. довести дистильованою водою до мітки. Отриманий розчин буде мати молярну концентрацію еквіваленту 0,1 моль/л.


В посуд для титрування відміряємо 1,00 мл розчину KOH та додаємо 1 краплю індикатора метилового оранжевого. Далі проводимо титрування розчином HCl до переходу жовтого забарвлення індикатора в червоний.

ж черв.

лужне кисле середовище,

середовище, рН>7 рН<7

H+ + OH- = H2O


Протокол аналізу:






V = 1,00 мл

К0,1=1,0000


;

_____________=

=


Визначення маси луга у контрольному розчині


Мірну колбу з отриманим розчином луга доводимо до мітки дистильованою водою.


В посуд для титрування переносимо 1,00 мл приготованого контрольного розчину, додаємо 1 краплю індикатора – метилового оранжевого.

Титруємо розчином титранта до переходу жовтого забарвлення в червоний.


ж черв.





H+ + OH- = H2O


Протокол аналізу:


Vал. = 1,00 мл


К0,1HCl =


VMK=


В посуд для титрування відміряємо 1,00 мл розчину KOH та додаємо 1 краплю індикатора метилового оранжевого. Далі проводимо титрування розчином HCl до переходу жовтого забарвлення індикатора в червоний.


ж черв.

л
ужне кисле середовище,

середовище, рН>7 pH<7

H+ + OH- = H2O

Протокол аналізу:


V = 1,00 мл

К0,1=1,000


К0,1HCl =

( ) = _________________ =


m( ) =


m ( ) =


Висновок:


Визначення вмісту хлоридної кислоти в контрольному розчині методом пипетування.

Об’єм розчину хлоридної кислоти кількісно переносимо у колбу об’ємом 100 мл (200, 250, 50 мл), доводимо дистильованою водою до відмітки, перемішуємо. В склянку для титрування відбираємо 1,00 мл контрольного розчину HCl, додаємо 1 краплю індикатора фенолфталеїну і титруємо розчином луга до переходу безбарвного розчину в рожевий.



H+ + OH- = H2O


б/б рож.

pH<7 рН>7


Протокол аналізу:

V1 ( ) =

V2 ( ) =

V3 ( ) =

V
сер. ( ) =


VМК ( ) =

Vал. HCl ( ) = 1,00 мл


mHCl = ______________________________


Висновок:




Кількість розведень – 5


K0.1HCl=


К0,1HCl =


m ( ) =


mHCl =

ХІ. Тестові завдання з теми „ Кислотно – основне титрування”

1. Виберіть вірну відповідь щодо визначення поняття „ титрування”

А. Взаємодія титранту та визначаємої речовини

В. Взаємодія двох речовин

С. Процес визначення вмісту речовини

Д. Процес поступового додавання титранту до визначаємої речовини

Е. Метод аналітичної хімії

2. Виберіть вірну відповідь щодо визначення поняття „ точка еквівалентності”

А. Момент титрування , при якому змінюється забарвлення індикатора

В. Момент титрування, при якому кількість титранту, що додана до розчину,

еквівалентна кількості визначаємої речовини

С. Момент титрування , при якому прореагували рівні об’єми титранту та

визначаємої речовини

Д. Момент титрування , при якому визначають об’єм титранту

Е. Момент титрування , при якому визначають об’єм досліджуємого розчину

3. Виберіть вірну відповідь щодо визначення поняття „ пряме титрування”

А. Додавання до визначаємої речовини надлишку розчину відомої концентрації ,

надлишок цього реактива титрують робочим розчином

В. Додавання до визначаємої речовини двох робочих розчинів


С. Реакція між визначаємою речовиною і титрантом

Д. Робочим розчином титрують продукт реакції визначаємої речовини з іншим

реактивом

Е. Додавання визначаємої речовини до надлишку титранту

4. Виберіть вірну відповідь щодо визначення поняття „ зворотнє титрування”

А. Додавання до визначаємої речовини надлишку розчину відомої концентрації ,

надлишок цього реактива титрують робочим розчином

В. Додавання до визначаємої речовини двох робочих розчинів

С. Реакція між визначаємою речовиною і титрантом

Д. Робочим розчином титрують продукт реакції визначаємої речовини з іншим

реактивом

Е. Додавання визначаємої речовини до титранту

5. Виберіть вірну відповідь щодо визначення поняття „титрування по заміснику”

А. Додавання до визначаємої речовини надлишку розчину відомої концентрації ,

надлишок цього реактива титрують робочим розчином

В. Додавання до визначаємої речовини двох робочих розчинів

С. Реакція між визначаємою речовиною і титрантом

Д. Робочим розчином титрують продукт реакції визначаємої речовини з іншим

реактивом

Е. Додавання визначаємої речовини до титранту

6. До кислотно – основних індикаторів ( рН індикаторів відноситься перелік)

А. Метиловий оранжевий, хромат калію, крохмаль

В. Перманганат калію, хромат калію, сіль Мора

С. Метиловий оранжевий, лакмус, фенолфталеїн

Д. Лакмус, фенолфталеїн, ерихром чорний Т

Е. Фенолфталеїн, нейтральний червоний, мурексид


7. Поправочний коефіцієнт показує:

А. У скільки разів відрізняється теоретична концентрація від практичної

В. У скільки разів відрізняється теоретичний об’єм від практичного об’єму

С. У скільки разів відрізняється теоретична маса речовини від практичної маси


Д. У скільки разів відрізняється маса чистої речовини від маси наважки

Е. У скільки разів відрізняється практична концентрація від теоретичної

8. В якості титрантів в методі нейтралізації застосовують:

А. Кислоти

В. Солі

С. Основні солі

Д. Кислі солі

Е. Подвійні солі

9. Як первинний стандарт в алкаліметрії використовують:

А. Гідроксид натрію

В. Буру

С. Карбонат натрію

Д. Гідроксид барію

Е. Щавлеву кислоту

10. Як первинний стандарт в ацидиметрії використовують:

А. Хлоридну кислоту

В. Буру

С. Сульфат натрію

Д. Сульфатну кислоту

Е. Щавлеву кислоту

11. Інтервал переходу у фенолфталеїну становить:

А. 7,0-8,0

В. 8,0-10,0

С. 10,0- 11,0

Д. 8,0-11,0

Е. 7,0-11,0

12. Інтервал переходу у метилового оранжевого становить:

А. 2,0-3,0

В. 3,0-5,0

С. 3,1- 5,0

Д. 3,1-4,4

Е. 2,0-6,0

13. При ацидиметричному титруванні застосовують

А. Хлоридну кислоту, гідроксид натрію

В. Сульфатну кислоту, гідроксид натрію

С. Основи

Д. Розчини хлоридної і сульфатної кислоти

Е. Розчини лугів

14. При алкаліметричному титруванні застосовують

А. Розчини хлоридної і сульфатної кислоти

В. Розчини хлоридної кислоти і гідроксиду натрію

С. Розчини сульфатної кислоти і гідроксиду барію

Д. Розчини гідроксиду барію і гідроксиду натрію

Е. Основи

15. В кислотно - основному методі прямим титруванням визначають:

А. Хлоридну кислоту , хлоралгідрат, оксид меркурію ( ІІ )

В. Гексаметилентетрамін, хлоралгідрат

С. Хлоридну кислоту, буру, карбонат натрію


Д. Оксид меркурію ( ІІ ), метилсаліцилат, сантонін

Е. Буру, сантонін, хлоралгідрат

16. В кислотно - основному методі зворотнім титруванням визначають:

А. Хлоридну кислоту , хлоралгідрат, оксид меркурію ( ІІ )

В. Гексаметилентетрамін, хлоралгідрат

С. Хлоридну кислоту, буру, карбонат натрію

Д. Оксид меркурію ( ІІ ), метилсаліцилат, сантонін

Е. Буру, сантонін, хлоралгідрат

17. В кислотно - основному методі титруванням по заміснику визначають:

А. Хлоридну кислоту , хлоралгідрат, оксид меркурію ( ІІ )

В. Гексаметилентетрамін, хлоралгідрат

С. Хлоридну кислоту, буру, карбонат натрію

Д. Оксид меркурію ( ІІ ), метилсаліцилат, сантонін

Е. Буру, сантонін, хлоралгідрат

18. Метиловий оранжевий має жовтий колір при значенні рН:

А.2,0

В. 5,0

С. 7,0

Д. 8,0

Е. 4,0

19. Метиловий оранжевий має червоний колір при значенні рН:

А.5,0

В. 7,0

С. 8,0

Д. 9,0

Е. 10,0

20. Фенолфталеїн має малиновий колір при значенні рН:

А.2,0

В. 3,0

С. 7,0

Д. 8,0

Е. 7,5

21. Фенолфталеїн має безбарвний колір при значенні рН:

А.2,0

В. 7,0

С. 8,0

Д. 8,5

Е. 9,0

22. Виберіть основне положення титриметричного методу аналізу:

А. Об’єми розчинів , що кількісно реагують між собою, зворотно пропорційні їх

молярним концентраціям еквіваленту

В. Об’єми розчинів , що кількісно реагують між собою прямо пропорційні їх

молярним концентраціям еквіваленту

С. Об’єми розчинів, що кількісно реагують між собою не зв’язані з їх молярними

концентраціями еквіваленту


Д. Об’єми розчинів , що кількісно реагують між собою дорівнюють сумі їх

молярних концентрацій еквіваленту

Е. Молярні концентрації еквіваленту розчинів що кількісно реагують між собою

прямо пропорційні їх об’ємам.

23. Виберіть метод титриметричного аналізу

А. Гравіметричний

В. Кислотно – основний

С. Хроматографічний

Д. Рефрактометричний

Е. Поляриметричний

24. Визначте молярну концентрацію еквіваленту хлоридної кислоти, якщо на

титрування 20,00 мл розчину кислоти витратилося 22,00 мл гідроксиду натрію з

молярною концентрацією еквіваленту 0,9 моль/л.

А. 0,9

В. 0,099

С. 0,8

Д. 0,99

Е.0,89

25. Визначте молярну концентрацію еквіваленту гідроксиду калію , якщо на

титрування 25,00 мл розчину лугу витратилося 28,40 мл сульфатної кислоти з

молярною концентрацією еквіваленту 0,1 моль/л.

А. 0,011

В. 0,12

С. 0,11

Д. 0,012

Е. 1,0

26. Визначте молярну концентрацію еквіваленту гідроксиду натрію, якщо на

титрування 20,00 мл розчину лугу витратилося 15,00 мл хлоридної кислоти з

молярною концентрацією еквіваленту 0,1 моль/л.

А. 0,1

В. 0,085

С. 0,75

Д. 0,8

Е.0,075

27. Молярна маса еквіваленту хлоридної кислоти в реакції нейтралізації

А. 36,5 г/моль

В. 18,25 г/моль

С. 73 г/моль

Д. 3,65 г/моль

Е. 1,825 г/моль

28. Молярна маса еквіваленту сульфатної кислоти в реакції нейтралізації з

утворенням середньої солі

А. 98 г/моль

В. 49 г/моль

С. 9,8 г/моль

Д. 4,9 г/моль

Е. 196 г/моль

29. Молярна маса еквіваленту гідроксиду натрію в реакції нейтралізації

А. 80 г/моль В. 4,0 г/моль С. 40 г/моль Д. 8 г/моль Е. 32 г/моль

30. Молярна маса еквіваленту гідроксиду калію в реакції нейтралізації

А. 560 г/моль В. 2,8 г/моль С. 5,6 г/моль Д. 28 г/моль Е. 56 г/моль